Шахраї видають себе за держустанови та виманюють гроші й дані: як розпізнати небезпечні повідомлення

Повідомлення від нібито державної установи може виявитися шахрайською пасткою. Зловмисники використовують назви та символіку офіційних організацій, щоб викликати довіру, змусити людину діяти поспіхом і отримати доступ до її персональних або платіжних даних.

Про небезпечну схему попереджають фахівці в межах Всеукраїнської інформаційної кампанії з платіжної безпеки #ШахрайГудбай. Шахраї можуть телефонувати, надсилати SMS, електронні листи або повідомлення в месенджерах від імені державних установ.

Під виглядом кого можуть звертатися шахраї

Зловмисники використовують різні приводи, аби змусити людину виконати їхні вимоги. Зокрема, можуть:

• надсилати повідомлення про нібито виклик до суду;
• пропонувати допомогу з оформленням документів, наприклад посвідчення водія;
• обіцяти отримання «грошової виплати» або іншої допомоги;
• представлятися працівниками Пенсійного фонду України;
• видавати себе за представників Національного банку України;
• використовувати назви інших державних органів та установ.

Головна мета таких схем — змусити людину перейти на підроблений сайт, надати конфіденційну інформацію, встановити небезпечне програмне забезпечення або самостійно переказати кошти.

Не переходьте за сумнівними посиланнями

Якщо повідомлення нібито від державної установи містить посилання, не варто відкривати його автоматично. Воно може вести на фішинговий ресурс, який зовні практично не відрізняється від справжнього сайту.

Шахраї копіюють дизайн офіційних сторінок, використовують логотипи, назви установ та схожу структуру сайтів. При цьому адреса підробленого ресурсу може відрізнятися від справжньої лише кількома символами або однією літерою.

Тому сайт державної установи краще знаходити самостійно через пошук, а не переходити за посиланням із повідомлення. Для державних ресурсів слід звертати увагу на домен gov.ua.

Перевіряйте інформацію через офіційні канали

Якщо вам повідомили про виплату, борг, судовий виклик, необхідність терміново оформити документ або здійснити платіж, не потрібно одразу виконувати інструкції співрозмовника.

Зробіть паузу та самостійно знайдіть офіційний номер відповідної установи. Після цього зателефонуйте та перевірте, чи справді вам надсилали повідомлення або телефонували.

Особливо підозрілими мають бути пропозиції «вирішити питання» через месенджер або отримати державну виплату після переходу за стороннім посиланням.

Не повідомляйте конфіденційні дані

Фахівці з платіжної безпеки наголошують: CVV-код банківської картки, паролі, коди підтвердження з SMS та інші секретні дані не можна передавати стороннім особам.

Також не варто надсилати незнайомцям у месенджерах фотографії паспорта чи інші документи з персональними даними, якщо немає підтвердженої та законної потреби в цьому.

Окрема ознака шахрайства — психологічний тиск. Зловмисники можуть говорити, що потрібно діяти «терміново», «просто зараз» або що це «останній шанс» отримати гроші чи уникнути проблем.

У такій ситуації найкраще зупинитися, не виконувати вимоги співрозмовника та самостійно перевірити інформацію.

Державні послуги не оплачують на особисту картку

Ще один важливий сигнал небезпеки — прохання переказати гроші на банківську картку фізичної особи нібито за державну послугу.

Не варто здійснювати такі платежі. Оплата офіційних послуг має проводитися на офіційні рахунки та через передбачені державою способи оплати.

Якщо ви вже зіткнулися з можливою шахрайською схемою, про неї можна повідомити кіберполіцію через відповідну форму на офіційному ресурсі кіберполіції.

Додаткові рекомендації щодо платіжної безпеки та поширених шахрайських схем доступні на інформаційному ресурсі кампанії «ШахрайГудбай».

Джерело: інформаційна кампанія з платіжної безпеки #ШахрайГудбай.